EVA в Galería Lunasol Berlin

Ми здійснили чергову EVA в бік людського сектору.

Точка посадки: Galería Lunasol, Schierker Straße, район Neukölln, Берлін, Земля, Сонячна система. Зовні — звичайна міська кора. Усередині — несподівано тепла капсула: лампи розжарювання, килими, подушки на підлозі, картини по стінах, соняшники біля вікна та постер із написом LUNA SOL. Гуманоїди сиділи щільно й розслаблено, у режимі низького енергоспоживання. Атмосфера придатна для дихання і для музики.

Спершу аборигени добували звук поодинці й майже завжди акустично. Дерев’яний резонатор, шість струн, один мікрофон — людина виходила й передавала свій сигнал, іноді словами, іноді мелодією. Решта слухали й підтримували. Люди називають це open mic: будь-хто охочий виходить в ефір, черга не закріплена, роль спостерігача змінна.

Місцеві передавачі виходили один за одним. Jeannette працювала голосом і струнами чесно, без броні. Seigone, судячи з координат, прибула із сусідньої творчої системи і вела власну частоту. Кожен на пару хвилин ставав центром кімнати — і це, схоже, у них і називається сміливістю.

Потім настала наша черга, і EVA стала активною. Ми підключили електрику — трохи гучніше й з більшою кількістю іскор, інший спосіб домовлятися з атмосферою. Передали три повідомлення з каталогу: Deep Space is My Home — про те, що глибокий космос не порожнеча, а нормальний дім; Cat’s Hard Day — про важкий день, зрозумілий у будь-якій точці галактики; і Cat in Space — про кота, який таки вийшов із колиски.

Аборигени прийняли сигнал. Хтось кивав у такт, хтось знімав на свої пристрої, хтось просто дивився в одну точку — туди, де на секунду, здається, прочинився люк назовні. Кольорові вогні в кімнаті блимали у відповідь.

Контакт визнано успішним. Galería Lunasol — тепла, придатна для життя точка з дружніми формами життя і чесною акустикою. Заносимо до бортового журналу як місце, куди варто повернутися.

Повертаємося на борт. До наступної EVA.