Darwin's Cat
Мастеринг онлайн безплатно — автоматичний, у браузері

Мастеринг онлайн безплатно — автоматичний, у браузері

Купи нам пива

Зробіть мастеринг треку просто в браузері — безплатно і без реєстрації. Перетягніть готовий мікс, виберіть платформу — і інструмент сам доведе трек до потрібної гучності: виміряє LUFS, True Peak і динаміку за стандартом ITU-R BS.1770 та вибудує ланцюг обробки — фільтр високих частот, еквалайзер, glue-компресор і true-peak лімітер — для Spotify, Apple Music, YouTube, інших стримінгів або CD. Увесь онлайн-мастеринг відбувається локально: файл не залишає ваш пристрій, ми його не бачимо й не зберігаємо. І це не нейромережа — алгоритм детермінований, відкритий і передбачуваний.

Історія інструмента

Це наш внутрішній інструмент. Багато років ми користувалися ним як скриптом: автоматично мастерили мікси й пісні перед релізом. Ще в нас була своя програма для A/B-порівняння: який мікс кращий. Ми об’єднали їх тут. Користуйтеся.

Для нас мастеринг — це технічна робота: довести запис до норми для публікації (Spotify, YouTube, CD — їх узагалі ще хтось робить? — або LP), а не виправляти помилки. Усе інше вирішується раніше, на зведенні — у DAW, поки у вас є окремі доріжки. Мікс каламутний — знайдіть доріжку, яка каламутить, і зріжте зайве на ній. Голос недостатньо теплий — грійте його доріжку. Барабанів бракує — підіймайте їхню доріжку. Це не завдання мастерингу: сюди приходить уже зведений стерео-мікс — окремих доріжок у ньому більше немає, і крутити їх запізно.

Мікс не об’ємний — зробіть об’ємнішою гітару або барабани; не треба «розширювати» запис на мастерингу. І не накручуйте синтетичну яскравість та гучність заради ефекту: трек спалахує на перших п’яти секундах, а через десять хвилин такий «поліпшений» звук слухати вже неможливо — вуха просто втомлюються.

Як зробити мастеринг треку за три кроки

  1. Додайте трек. Перетягніть файл у вікно (або натисніть, щоб вибрати). Найкращий вихідний файл для мастерингу — без втрат: WAV, FLAC або ALAC, 24 біти, 44.1 кГц і вище. За кілька секунд інструмент виміряє гучність (LUFS), True Peak, динамічний діапазон (LRA), частоту дискретизації, бітність і тривалість — під метриками з’являться хвиля й плеєр. Стиснений вихідний файл із втратами (MP3, AAC/M4A, OGG) теж підійде, але мастеринг не поверне того, що кодек уже викинув.

  2. Виберіть платформу й характер звуку. Платформа (Streaming, YouTube або CD), стиль (Jazz, Hip-Hop, Electronic, Pop, Country, Rock, Metal), щільність (Density), динаміка (Dynamics) і темп пісні (Повільно / Норма / Швидко). Алгоритм сам перерахує цілі.

  3. Натисніть Start і завантажте мастер. Угорі видно прогрес за етапами (аналіз → компресія → лімітування → перевірка). Готовий трек з’явиться знизу — зі своєю хвилею, плеєром і кнопкою завантаження WAV.

Параметри можна змінювати й запускати мастеринг онлайн знову без повторного завантаження файла. Кожен прогін зберігається окремим блоком — порівнюйте версії та завантажуйте будь-яку.

Цілі: платформи, LUFS і True Peak

У кожної платформи свої вимоги до гучності й піків. Виберіть ціль — решта порахується сама.

Платформа LUFS True Peak Sample Rate

Streaming

−14 LUFS

−1.0 dBTP

без змін

YouTube

−14 LUFS

−1.0 dBTP

48 kHz

CD

−9 LUFS

−0.3 dBTP

44.1 kHz, 16 bit

Streaming — універсальний пресет під усі музичні сервіси одразу: Spotify, Apple Music, YouTube Music, Amazon Music, Tidal, Deezer, SoundCloud. Зберігає вихідну частоту дискретизації.

YouTube — для відео; конвертує в 48 kHz, стандарт відеоплатформ.

CD — класичні 44.1 kHz / 16 bit із дизерингом; цільова гучність помітно вища за стримінгову — CD нічого не нормалізує: скільки відмастерили, стільки й грає.

Порада
Не певні — беріть Streaming. Цей мастер підійде для будь-якої платформи, а більшість стримінгів усе одно доведуть гучність до свого рівня.

Картину гучності інструмент показує ще до обробки: Integrated LUFS — загальна сприймана гучність треку за ITU-R BS.1770, саме її стримінги порівнюють зі своїм орієнтиром; True Peak (dBTP) — реконструйовані піки, включно з міжсемпловими, за ним лімітер ставить стелю; LRA — наскільки гучність гуляє треком. Після мастерингу ті самі метрики рахуються заново — видно «до/після» без самообману «гучніше — значить краще». Докладний розбір цих цифр і орієнтири всіх сервісів — на сторінці LUFS-метра; вона ж виручить, якщо треба тільки перевірити гучність без обробки.

A/B-порівняння: почути, що реально змінилося

Половина інструмента — чесне A/B. Після мастерингу можна миттєво перемикатися між оригіналом і мастером (і між кількома версіями мастера) на одному й тому самому місці пісні.

Головне — гучність під час порівняння вирівняна. Тож ви чуєте не «стало гучніше» (гучне завжди здається кращим — це пастка), а що саме змінилося: щільність, ясність, баланс, атака, повітря. Так ви перевіряєте, що мастер розкрив трек, а не покалічив його, і що пісня лишилася такою, як ви її задумали.

Зробіть кілька варіантів із різними налаштуваннями, порівняйте їх між собою і завантажте той, що звучить як треба.

Налаштування під характер треку: Style, Density, Dynamics

Один і той самий автоматичний мастеринг по-різному звучить на джазі й на металі. Характер задають чотири перемикачі:

  • Style — стартові налаштування під жанр: де зрізати низ, наскільки швидко спрацьовує компресія, наскільки щільно. Metal і Electronic — швидше й жорсткіше; Jazz і Country — м’якше й повітряніше; Pop і Rock — посередині.

  • Density — наскільки міцно glue-компресор тримає мікс: Light (легка склейка), Medium, Heavy (щільне вирівнювання). Можна вимкнути зовсім.

  • Dynamics — загальна щільність і гучність: Dynamic (−14 LUFS, природно), Balanced (−12), Loud (−10), Very Loud (−9), Extreme (−8). Усе, що гучніше за −14, стримінги під час відтворення, як правило, повернуть до свого рівня — у слухача трек гучнішим не стане. Тому йти вище −14 варто тільки заради щільності й характеру, якщо цього потребує стиль: Balanced і Loud — помірно, Very Loud і Extreme — уже на межі, де лізе зайвий дисторшн. Не певні, навіщо це потрібно, — залиште Dynamic, інакше просто пережмете трек намарно.

  • Темп пісні — Повільно, Норма або Швидко (≈ 80 / 120 / 160 BPM). Від нього залежить release компресора, щоб той «дихав» у ритм музики; точний BPM можна вписати в розширеному блоці.

Стартові значення вже враховують аналіз треку; усе можна перевизначити вручну в блоці Advanced.

Що робить алгоритм: еквалайзер, компресор, лімітер

Мастеринг — це не «зробити гучніше». Це акуратний ланцюг із чотирьох кроків.

Фільтр високих частот (HPF). Зрізає суббасове сміття нижче 15–50 Гц (точна частота — за жанром і щільністю); стоїть перед компресором, щоб той не реагував на інфразвук.

Еквалайзер. П’ять смуг для фінального тонального шліфування — не «фарбування», а корекція. Якщо мікс збалансований, EQ можна не чіпати.

Смуга Частота Для чого

Low End

80 Гц

Вага й суббас, якщо мікс звучить тонко

Warmth

150 Гц

Тіло й наповненість у нижній середині

Mud

290 Гц

Зрізає «бруд» і гулкість (тільки вниз)

Brightness

8 кГц

Прозорість і розбірливість вокалу

Air

12 кГц

Повітря й відкритість верху

Glue-компресор. Склеює мікс і додає панч. Поріг рахується не за випадковими піками, а за найгучнішими секціями треку (95-й перцентиль short-term LUFS) — компресор реагує на приспіви й дропи, а не на одиночний клац палички. Ступінь, атака, release і knee підбираються зі Style + Density + Dynamics; для джазу й класики його можна вимкнути й зберегти живу динаміку.

True-peak лімітер. Піднімає гучність до цілі й тримає піки під стелею: за кілька проходів вимірює фактичний LUFS і коригує підсилення, доки не влучить у ціль із точністю близько 0.1 дБ; оверсемплінг (4× або 8×) ловить міжсемплові піки, які інакше вилізуть після конвертації в MP3/AAC. Якщо вибрана гучність зависока для матеріалу, лімітер не заганяє трек у перевантаження заради цифри — зупиняється на максимально близькому безпечному рівні.

Коли автоматичний мастеринг допомагає, а коли ні

Допомагає, коли є готовий зведений мікс, який треба довести до гучності стримінгу: рівний рівень, влучання в стандарти платформ, акуратна склейка й захист від кліпінгу. Для більшості треків, що їдуть у Spotify і на YouTube, цього достатньо.

Зручно й для контролю міксу під час роботи. Робочі версії зазвичай тихі, і в кожної своя гучність — чесно порівняти їх із готовими треками на YouTube або Spotify не виходить, адже гучне завжди здається кращим. Один клік — і з робочого міксу виходить відмастерена копія на рівні релізу: її можна поставити поруч із референсом на однаковій гучності й почути, що в міксі реально варто поправити.

Не замінює живого мастеринг-інженера там, де потрібні художні рішення й правка проблем міксу на слух — альбом для мейджора, вініл, саундтрек. І не лагодить сам мікс: провали у фазі, брудний низ, потонулий вокал, перекошений баланс інструментів виправляються раніше, на зведенні — у DAW, поки у вас ще є окремі доріжки. Поганий мікс автомат не врятує; хороший — доведе до рівня.

Якщо проблема в гітарному тоні, спершу сформуйте звук кабінету через утиліту cabinet IR, а вже потім беріться за мастеринг.

Приватно, детерміновано, відкрито

Жодного завантаження на сервер: увесь мастеринг у браузері відбувається на вашому пристрої — ми не бачимо ваше аудіо, не зберігаємо його й не можемо відновити. Закрили вкладку — і ніде нічого не залишилося. Це зручно, коли трек ще не вийшов і відправляти його назовні до релізу не можна. Збираємо тільки анонімну статистику використання: який пресет вибрано, цифри гучності до/після, час обробки, ім’я і розмір файла — без IP-адреси, User-Agent, cookie і фінгерпринта. Самі аудіо-байти нікуди не передаються.

І жодного ChatGPT, нейромереж і «чорної скриньки»: алгоритм детермінований — вимірює ваш трек, дивиться на вимоги платформи й рахує налаштування за явними формулами. Той самий файл із тими самими налаштуваннями щоразу дає рівно той самий результат — на відміну від AI-сервісів, де повторний прогін може звучати інакше. Усі налаштування видно, і їх можна перевизначити вручну в блоці Advanced.

Рушій відкритий: усю реальну роботу — вимірювання гучності, EQ, компресію, true-peak лімітування, кодування WAV — робить FFmpeg (ffmpeg.org, ліцензія LGPL-2.1+), скомпільований у WebAssembly через ffmpeg.wasm (MIT, вихідний код: github.com/ffmpegwasm/ffmpeg.wasm). Хвилю й плеєр на сторінці малює наш власний код на Canvas — без сторонніх бібліотек. Дякуємо авторам відкритих проєктів.

Про нас

Darwin’s Cat — рок-гурт із Берліна. Робимо музику й інструменти для власної роботи, а потім відкриваємо їх усім. Послухати: Darwin’s Cat · Контакт: band@darwinscat.com · Підтримати: пригостити нас пивом.

Часті запитання

Файл завантажується на сервер? Які дані ви збираєте?

Ні — і майже нічого не збираємо. Мастеринг повністю відбувається в браузері, на вашому пристрої: аудіо-байти не залишають комп’ютер, ми не бачимо ваш файл, не зберігаємо його й не можемо відновити після того, як ви закриєте вкладку. Збираємо тільки анонімну статистику використання — який пресет вибрано, цифри гучності до/після, час обробки, ім’я і розмір файла — без IP, User-Agent, cookie і фінгерпринта, щоб поліпшувати дефолти. Сам звук нікуди не передається.

Це AI-мастеринг?

Ні. Жодного ChatGPT, нейромереж чи інших AI ми не використовуємо. Алгоритм повністю детермінований: вимірює ваш трек (гучність, динамічний діапазон, найгучніші секції), дивиться на стандарти платформи й рахує налаштування за явними формулами. Той самий файл із тими самими налаштуваннями дає рівно той самий результат щоразу. Усі налаштування видно, і їх можна перевизначити вручну в блоці Advanced.

Чим це відрізняється від LANDR, eMastered або BandLab?

Принципово — це не «безплатний аналог». Ми беремо ваш мікс і доводимо його до технічних параметрів публікації: гучність, піки, баланс. На виході — ваш трек, той самий звук, стиль і голос, просто готові до релізу. AI-сервіси на кшталт LANDR працюють інакше: аналізують трек, по-своєму вгадують жанр і накладають власну інтерпретацію — ви отримуєте версію, яку не робили, і характер може поїхати до невпізнаваності.

Тому називати нас «безплатним LANDR» неправильно: ми робимо інше — і, якщо вам важливо зберегти свій задум, робимо це краще. Плюс до того: безплатно й без реєстрації, файл не залишає пристрій, алгоритм детермінований і прозорий, рушій відкритий.

Чи замінює це живого мастеринг-інженера?

Для більшості музики, що їде в стримінги, — технічну частину закриває: рівний рівень, влучання в стандарти гучності, акуратна компресія і true-peak лімітер, за потреби легка EQ-корекція. Тільки не плутайте етапи: зведення — це баланс інструментів усередині треку, воно робиться раніше, у DAW; мастеринг працює вже з готовим стерео-міксом як із цілим.

Якщо робите альбом для мейджор-лейбла, реліз на вінілі або саундтрек — там потрібні художні рішення й правка проблем на слух, яких автомат не ухвалить; живий інженер усе одно потрібен. І пам’ятайте: поганий мікс мастеринг не врятує, а хороший — доведе до рівня.

А от для пробних і робочих міксів смикати інженера ні до чого — просто проженіть їх через наш інструмент.

Які LUFS ставити для Spotify, YouTube і CD?

Безпечний універсальний орієнтир — −14 LUFS зі стелею True Peak −1 dBTP; це пресет Streaming (його ж беруть Spotify і YouTube — вони нормалізують гучність відтворення). Для CD — −9 LUFS / −0.3 dBTP: CD нічого не нормалізує, тому цільова гучність вища. Іти гучніше за −14 для стримінгів є сенс тільки заради щільності під жанр, а не заради гучності — сервіси все одно доведуть трек до свого рівня. Точне число рахується з platform + Style + Dynamics і видно просто у формі.

Чи псує браузерний мастеринг якість, фазу або стерео?

Немає нічого «браузерного» в поганому сенсі — обробку робить той самий FFmpeg, що й офлайн-інструменти, без втрати якості. Мастеринг не перескладає стереокартину й не розвалює фазу: застосовується рівно той ланцюг, який ви бачите (HPF, EQ, компресор, лімітер). Будь-який еквалайзер, як і в DAW, трохи рухає фазу в тих смугах, яких торкається, — це нормальна обробка, а не дефект. Частоту дискретизації інструмент змінює тільки якщо ви самі вибрали інший Sample Rate на виході (48 kHz для YouTube, 44.1 kHz / 16 bit із дизерингом для CD).

Як звести й експортувати мікс перед мастерингом? Які формати підтримуються?

Найкращий вихідний файл — без втрат: WAV, AIFF, FLAC або ALAC, 24 біти, 44.1 кГц і вище. Експортуйте так, щоб піки не кліпили на мастер-шині — залиште 3+ dB запасу. Якщо трек вийшов тихим, не біда: інструмент виміряє найгучніші секції й сам нормалізує. Приймається майже будь-який звук — без втрат (WAV, AIFF, FLAC, ALAC, WavPack), звичайні (MP3, M4A, AAC, OGG, Opus) і старі/нішеві (WMA, APE, AMR, MP1/MP2): усе декодується прямо в браузері, файл не завантажується на сервер — але мастеринг не поверне того, що стиснений кодек уже викинув. Готовий мастер можна завантажити як WAV, AIFF, FLAC, ALAC, AAC або MP3. Ліміт — приблизно 200 МБ або 15 хвилин аудіо: пам’ять браузера обмежена.

Які браузери підтримуються і чи працює на телефоні?

Будь-який сучасний десктопний браузер — Chrome, Firefox, Safari, Edge. На мобільних технічно працює, але обробка помітно повільніша; для треків довших за хвилину-дві краще десктоп.

Коментарі

Будьте першим, хто залишить коментар.

Надсилаючи, ви погоджуєтесь з політикою конфіденційності.