П’ятий вимір
Казка
До початку «Епохи Розселення»
Коти навчилися вдосконалювати
власну природу
за допомогою генетичних модифікацій.
Деякі з них стали розумнішими,
прекраснішими
і розсунули межі світів,
які могли назвати своїм домом.
Вони навчилися жити
в пустелях,
у джунглях,
на вершинах найвищих гір
і навіть на дні океанів.
Між удосконаленими
і незміненими Котами
пролягла німа прірва,
дедалі глибшали
відчуження і холод.
Коли повернулися лиховісні льодовики,
холод став ворогом для всіх.
Почалася Епоха Розселення.
Та не тільки лід
штовхав Котів до зірок.
Не тільки цікавість.
Іноді ними рухала
єдина сила тяжіння,
яка по-справжньому має значення:
кохання.
Текст
Стою біля її дверей
Сьогодні, як і вчора
Боюся ввійти всередину
Питання — навіщо?
Мій дім божевільний
точно як я
Її двері далеко звідси
а я сиджу й попиваю чай
Я можу надіслати їй звістку
нашою таємною Мережею
Не можу дочекатися ранку,
щоб відправити свого кажана
Ще один світанок
Дивлюся в її зміїні очі
Вона — Мантикора
мені більше не страшно
Її змінили —
її хвіст, її лапи, її фейс
А я — звичайний деревний Кіт
та вона з іншої раси
Нам не бути разом
так доля кинула кості
Я прямую в космос
Так мудріше
Ми викривлюємо простір
викривлюємо тканину простору
Прибули на місце
На планеті будуємо базу
Місто і база
Ми знайшли ідеальне місце
Місце, щоб збудувати новий дім
Любий дім для нашої раси
А Сонце обертається
обертається попри все
Величезні льодовики на Землі
виштовхнули Котів у космос
Викривлений простір
Коти на таємній базі
Та інопланетна кішка надіслала кажана назад
знайшла його обійми
Кохання — не просто слід у пам'яті
Кохання — це п'ятий вимір
після часу й простору
Коментарі
Будьте першим, хто залишить коментар.