Гійом Пій. Я просто вирішив зробити те, що було потрібно мені

Гійом Пій (Guillaume Pille) з дитинства живе серед машин, які творять звук.

У тринадцять років він пише електроакустичні п’єси в студії консерваторії. Там же вчиться грати на органі. Гітара з’явиться пізніше.

Потім метал. Пій грає в гуртах, записує альбоми власним гуртам, а ще більше чужим, початківцям.

Початок 1990-х, у студію приходять комп’ютери. Йому випадає нагода погратися з купою дуже крутих іграшок.

А паралельно наука. 2005 року він захищає в Монпельє докторську з електроніки, оптроніки та обробки сигналів, досліджує оптичний зв’язок. Йому пропонують посаду викладача в університеті.

Він відмовляється.

Пізніше Пій напише про це без сентиментів: вирішив не заробляти купу грошей у телекомунікаційних дослідженнях, а піти на зовсім маленький ринок професійних музичних інструментів.

Причина проста. У нього чудовий ламповий підсилювач, ENGL. І жодної змоги викрутити його вдома на повну.

Записуючи музику вдома, він розуміє, який шум дістається людям довкола. І не тільки їм. Музиканти й техніки отримують по вухах, а такі ушкодження не лікуються.

Готового рішення немає.

«Нічого відповідного не було, і я просто вирішив зробити те, що було потрібно мені».

Аналогові симулятори динаміків йому не подобаються. Тому він бере ранній софт для імпульсних відгуків і поєднує його з аналоговим лоад-боксом. Так народжується ідея цифрового лоад-бокса.

Спершу він показує її кільком знайомим, потім викладає на форумах. Бачить, що в цьому щось є. І ризикує.

Проєкт Torpedo стартує 2006 року.

Першим до Пія приходить стажер інженерної школи Іван Коен. До цього він навчався в паризькому IRCAM, а згодом захистить там дисертацію про моделювання лампових гітарних підсилювачів у реальному часі.

Потім на переддипломну практику приходить Бруно Феррен, випускник INSA в Ліоні. Пише код для вбудованого процесора, і його залишають керувати розробкою заліза.

У січні 2008 року Пій реєструє свою фірму OROSYS, щоб найняти перших людей у команду. Допомагають інженерна школа в Алесі, Polytech' Montpellier і регіон Лангедок-Руссільйон.

На головній сторінці сайту фірми того січня два місця для стажерів, з лютого до вересня 2008 року. Завдання: прототип на сигнальних процесорах SHARC від Analog Devices і мікроконтролері ARM7. Оплата: 30 відсотків мінімальної зарплати. Місце: село Сен-Мартен-де-Лондр під Монпельє.

Марка називається Two Notes. Назва навмисно не французька: увесь світ, каже Пій, від самого початку був їхнім ігровим майданчиком.

Перший логотип: знак нескінченності, у який вписано дві ноти. А прилад називається Torpedo, бо торпеда йде просто до цілі. Цю лінію, ефективність і прямий шлях до мети, Пій і задає команді.

У березні 2008 року на Musikmesse у Франкфурті Two Notes показує готовий Torpedo VB-101. Відвантаження обіцяють до травня.

Виходить до грудня.

З 4 до 13 грудня Torpedo Tour французькими магазинами: безкоштовно спробувати, у програмі концерт гітариста Кенні Серана. Офіційний запуск 17 грудня 2008 року.

Гіршого часу не вигадаєш. Пій згадує: «2008 року, коли ми починали, ринок лежав у руїнах». Дорогі прилади продаються туго, і фірма робить дешевші моделі, для аматорів і напівпрофесіоналів.

У січні 2009-го Пія показують на регіональному телебаченні France 3. На сайті фірми він залишає коротку замітку. ЗМІ люблять спрощувати й називати його винахідником, але прилади Two Notes це робота команди, без якої цей самий винахідник мало що зміг би.

Першими здаються тестери. Трістан Клейн з Audiofanzine закохується в коробку на виставці Salon de la Musique et du Son, і VB-101 починає записувати гітару для відеотестів сайту.

У січні 2010 року Two Notes уперше їде на NAMM і показує там наступну модель, VM-202. Torpedo з’являється в США й Канаді.

2011-го виходить перший плагін, Torpedo PI-101. Шведський метал-продюсер Дан Сване пише, що це найкраща заміна справжньому кабінету, і з великим відривом.

2012-го виходить Torpedo Live: стоватне аналогове реактивне навантаження плюс DSP і згортка.

Того ж травня фірма вже сидить у промзоні Вандарга, у просторішому приміщенні: в інкубаторі стало тісно для логістики. У штаті вісім людей.

І тут несподівана слава. Британський гітарист Робін Ле Мезур’є грає турне Джонні Голлідея через прилади цієї фірми. Арена в Монпельє, і вісім людей із Вандарга на сцені з Джонні. Невидимі, але на сцені.

Далі лінійка росте: Torpedo Reload, педаль C.A.B., плагін Wall of Sound, Torpedo Studio. Стів Стівенс, гітарист Біллі Айдола, знімає відео про те, як працює зі своїм Torpedo Studio.

На Musikmesse 2015 Two Notes привозить серію лампових передпідсилювачів Le Preamp: Le Clean, Le Crunch, Le Lead і Le Bass. Найфранцузькіше, що є у фірми, і зроблено це навмисно: Пієві хотілося погратися з французьким кліше.

На стенді стоїть ігровий автомат. Режими налаштування в приладах називаються Arcade і Simulation.

Чому Arcade? Просто Пій любить відеоігри.

2017 року виходить Torpedo Captor, аналогове реактивне навантаження.

А в січні 2020-го на NAMM дебютує Captor X. У продаж він потрапляє просто в перший локдаун. Люди сидять удома й шукають, як простіше записуватися вдома. Captor X отримує нагороду Sound On Sound як найкращий гітарний технологічний продукт 2020 року, і Пій називає його першим глобальним успіхом фірми.

Наприкінці 2021 року Two Notes знімає з продажу серію Le Preamp. Її переробляють з нуля: усе найкраще з трьох гітарних передпідсилювачів збирають в одну коробку.

Так з’являється ReVolt Guitar. Анонс у травні 2022 року, дебют на NAMM у червні. Обіцяли до вересня, але виробництво виявилося складнішим, ніж думали, і поспішати не стали. У продаж ReVolt надходить 27 грудня 2022 року.

Три канали, і в кожного свій прототип. American Clean зроблено за мотивами Fender Bassman 100. British Crunch за мотивами Marshall JMP Super Lead. Modern Lead за мотивами Soldano SLO-100, того самого з історії Майка Солдано.

Пій каже: «Насправді він зроблений на основі деяких підсилювачів із моєї колекції!»

Усередині одна справжня лампа, 12AX7 на 200 вольтах. Тракт повністю аналоговий: нічого цифрового, жодної обробки Torpedo. Для частини покупців це принципово, Пій оцінює їх у десять чи п’ятнадцять відсотків. Прошивка в ReVolt є, але вона тільки перемикає канали й слухає MIDI, звуку вона не торкається.

Аналоговий симулятор кабінету в ReVolt зроблено за мотивами Marshall 4×12 Slash Signature. Саме цей кабінет Пій ще 2011 року називав у своєму сетапі: він ставив його на сцені як монітор.

Сам Пій вважає ReVolt приладом скромним, перехідним. Зате, каже він, із ним можна бути гітаристом без колекції підсилювачів.

Torpedo від самого початку задумано як коробку, що замінює чотири речі: підсилювач потужності, кабінет, мікрофон і мікрофонний передпідсилювач.

Перше з цих завдань найтонше. Без навантаження ламповий підсилювач згорить, а навантаження це не просто опір.

Просте резистивне навантаження тримає один імпеданс, 4, 8 або 16 омів, на всіх частотах. Так в індустрії беззвучно перевіряють підсилювачі. Звук виходить теплішим, і підсилювач потужності йде в насичення трохи раніше. Реактивне навантаження повторює складний імпеданс справжнього динаміка. Звук яскравіший і природніший.

Чому це важливо, найкраще пояснив Sound On Sound ще 2010 року. Що точніше повторено криву імпедансу, то точніше вихідний каскад отримує той самий від’ємний зворотний зв’язок, що й від справжнього динаміка. А отже, і спотворення вихідних ламп, і відчуття під пальцями ті самі, до яких звик гітарист.

Інструкція Captor формулює це коротше: підсилювач буде абсолютно певен, що під’єднаний до справжнього кабінету.

Усередині Captor X стоїть справжня котушка. Під навантаженням вона тихенько співає, ніби в коробці сховано крихітний динамік. Інструкція заспокоює: це нормально, просто підсилювач уперше чути за роботою, і це може налякати.

Далі мікрофон. У меню Torpedo Studio гітарист займає місце звукорежисера. Віртуальний мікрофон рухається від центру дифузора до краю, до трьох метрів від кабінету й навіть за кабінет. Параметр Overload додає перевантаження самого динаміка, аж до звуку динаміка на межі руйнування.

Перевантаження динаміка це найдорожча частина розрахунку. Затримка VB-101 менша за п’ять мілісекунд, це як стояти приблизно за півтора метра від кабінету. Її можна скоротити до трьох, але тоді зникає Overload.

Потім DynIR. Кожен кабінет знято вісьмома справжніми мікрофонами, по десять тисяч позицій спереду й ззаду. Звичайними імпульсами, каже Two Notes, для цього знадобилася б бібліотека зі 160 000 файлів, ідеально вирівняних за фазою.

З гучністю Two Notes випробувала три підходи. Reload спалює потужність підсилювача в навантаженні й заново підсилює сигнал чистим транзисторним підсилювачем до потрібної гучності. Captor просто зрізає 20 дБ. А Captor X Pro перемикає відводи автотрансформатора за допомогою реле, сходинками аж до тиші.

І найкумедніше. Пій починав із того, що аналогові симулятори динаміків йому не подобалися. Потім Two Notes утиснула свої цифрові кабінети назад в аналогові схеми: симулятор у Le Preamp побудовано за їхньою ж цифровою моделлю кабінету 4×12, знятого динамічним мікрофоном. З Le Preamp цей симулятор перейшов у Captor, а сам Le Preamp виріс у ReVolt. А 2026 року безкоштовна Capture Studio самих Two Notes знімає нейромережеві NAM-моделі й прямо називає ReVolt серед приладів, які можна зняти.

Коло замкнулося.

Two Notes так ніхто й не купив. Пій і далі генеральний директор, а президент фірми за реєстром це його власний холдинг. У штаті від десяти до дев’ятнадцяти людей, і тепер вони працюють у Сен-Желі-дю-Феск під Монпельє.

Від самого початку понад половина приладів ішла за кордон, а 2017 року вже 80 чи 85 відсотків.

Моделювати підсилювачі Пій хотів від самого початку. Torpedo, каже він, був не головним проєктом, а способом запустити справу. Дисертація Івана Коена про лампові підсилювачі була про те саме.

Дійшли до цього тільки через п’ятнадцять років. 2023 року вийшов Opus, у січні 2024-го GENOME, на зміну Wall of Sound. GENOME обіцяли на січень 2023-го. Запізнилися рівно на рік.

Принцип у фірми такий: жодних одноразових приладів, які застаріють за три роки.

Усе збирається без клею, щоб прилад можна було лагодити від і до. Пам’ять беруть із запасом циклів на десятиліття. Якщо прилад пропрацює сорок років, вважає Пій, це непогано.

А людей він добирає так, щоб вони робили свою роботу краще, ніж зробив би він сам.

У цій історії теж є симетрія.

Метал-гітарист не міг викрутити вдома свій ENGL на повну, не заважаючи людям довкола. І збудував коробку, яка дає підсилювачеві працювати на повну, а в кімнаті при цьому тихо.

Йому не подобалися аналогові симулятори динаміків, і він пішов у цифру. А потім його фірма сама втиснула свої цифрові кабінети назад в аналогові схеми.

Інновація, каже Пій, зазвичай лише спроба точно звучати як підсилювач сорокарічної давнини. Тільки спершу цьому підсилювачеві треба дати попрацювати на повній гучності. У тиші.

Two Notes у нас представляють безкоштовний плагін FrostPawAmp і NAM-моделі ReVolt.